У ЧЕРВНІ ЛЮДИ РАДІЛИ ЛІТУ, ЯК БДЖОЛИ ЦВІТУ

    Червень по- своєму перемальовує все навколо. На зміну весняним - білим, синім і жовтим кольорам - він вводить червоний. виписані його майстерним пензлем, горять троянди. На луках та узліссях хизуються світло-рожеві голівки конюшини. Яскравіють серед буйної трави ніжні гвоздички. Рум'яніють боки суниць, полуниць і малини. Настобурчив рожеві списи іван-чай... Всюди-ніби заперечливе вічко світлофора: "Стій! Не проходь мимо!.. Подивись! Запам'ятай! Збережи у пам'яті!..."

      Такої пори не всидиш вдома. І хочеться піти до лісу. Ліс був "хрещеним батьком" шостого сина року. Згаданої версії дотримуються багато дослідників. А відомий письменник-природознавець Дмитро Зуєв витлумачує назву "червень" (тобто "красний", "красивий") ось яким чином. Здавна слов'яни о цій порі збирали з коренів лісових рослин особливу комаху - конешіль (вид червеців). З неї виготовляли багряну фарбу, в яку занурювалися бойові знамена княжих дружин. Звідси й пішов вислів:"червлен стяг". Червоний колір завжди користувався у наших предків особливою пошаною.

      Або така цікава подробиця: древні русичі називали цю пору ще ІЗОК, тобто час стрекотання коників. Дуже давно слов'яни іменували його також АУ (АГОВ). Адже коли ходили до лісу по ягоди то перекликались: Агов! Існують діалектні (і по сьогодні) форми величання: ГЕДЗЕНЬ (від слова гедзь), і БИДЗЕНЬ (від слова бицькатися) - тварини, відганяючи кровососів, брикаються і взагалі ведуть себе неспокійно.

    Він ХЛІБОРОСТ, СВІТОЗАР, СІНОКОСЕНЬ, БДЖОЛЯР, СВІТОГРІЙ і ЩЕДРІЙ. Ці назви знайшли відбиття, зокрема, в численних народних прислів'ях.

• У червіні цеберко води - ложка грязюки, восени ложка води - цеберко болота.
• Вирядив червень на роботу, відіб'є від пісень охоту.
• Червень на зиму працює, а зима на - нього.
• Хто у червні байдикує, той у січні голодує.
• Каже червень: коси коса, доки роса.
• У червні таке сіно, що сама попадя їла б.
• У червні люди раді літу, як бжоли цвіту.
• Червень липню серпа готує.
• Червневі зорі хліба зорять, скоріше дозрівати їм велять.
• не проси червня довгого, а проси теплого.
• У червні кожен кущик ночувати пустить.

      Древні римляни присвятили місяць богині неба Юноні - заступниці сімейного щастя (июнь - юниус). Українське "червень" - побутувало разом із словом "іюнь", але закріпилося в мові саме перше.