воскресенье, 28 июня 2015 г.

КОНСТИТУЦІЯ ПИЛИПА ОРЛИКА

   Перша Конституція складена вірним мазепинцем, однодумцем і продовжувачем його справи в еміграції - гетьманом Пилипом Орликом. Ще тоді визнана урядом Швеції та Туреччини, вона вражає своєю актуальністю і сьогодні як перший у світі подібний документ з надзвичайно високим рівнем демократичності. Конституція Пилипа Орлика, що втілила й ідеї Івана Мазепи, його натхненника, на 80 років випередила ідеї Французької революції.
   Гетьман Пилип Орлик склав проект так званої Бендерської конституції. Нею він зобов'язується обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії. 
    Конституція Пилипа Орлика має неабияке історичне і правове значення, є першим відомим нам вітчизняним документом, у назві якого використано термін конституція: "Конституція прав і свобод Запорізького війська".  Повна назва документу українською - "Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між генеральною старшиною". Це перша європейська конституція в сучасному розумінні. Шістнадцять статей документу визначали засади української державности, принципи поділу влади, право приватної власності та її захист, права окремих категорій населення України.
    Вибравши Орлика Гетьманом,  запорожці і всі його прихильні уложили умову, котрою поновлено права і вольності козацькі, що скасував Московський уряд; права та повинен був шанувати Гетьман і його наступники:
  1. гетьман признаватиме православіє пануючою вірою, і духовенство залежатиме од Царгородського Патріарха;
  2. має бути поширено освіту поміж вільними синами України;
  3. Україна повинна бути самостійною державою в межах, що були визначені за Гетьмана Богдана Хмельницького, під вічним протекторатом (опікою) королдя Шведського і його наступників;
  4. коло Гетьмана значнішими порадниками будуть: генеральна старшина, полковники і по одному значнішому, повноважнішому і старішому козакові з кожного полку;
  5. щороку, на Різдвяних і Великодніх святах і на Покрову, повинна збиратись Генеральна Рада;
  6. старшина і порадники повинні шанувати свого Гетьмана, проте можуть прилюдно виговорювати йому на раді, і він цим не повинен ображатися;
  7. усі уряди і посади повинні бути виборні, і по своїй волі Гетьман не має права настановляти нікого;
  8. всі урядовці підлягають суду Генеральному, і без його присуду Гетьман не має права нікого карати.
      Це головні пакти з тих умовин. 10 травня 1710 року вони були стверджені Карлом ХІІ як протектором (опікуном) вільної України. Скоро після того між ханом Кримським Девлет-Гіреєм і Орликом було уложено умову. По тій умові хан повинен був допомогти козакам визволити з-під держави Московської Україну, а з нею й Слободську Україну, і поєднати її з Гетьманщиною.
     Проте й цього разу, навіть маючи підтримку Швеції та Туреччини, не пощастило втілити мрію про незалежність.
   Наступним етапом розвитку конституційного процесу в України стали буремні рокуи другого десятиріччя ХХ століття. 29 квітня 1918 року Центральна Рада схвалила текст Основного Закону - Конституції Української Народної Республіки ("Статут про державний устрій, права і вільності УНР"). Конституція містила чимало положень, які повністю відповідають сучасним демократичним нормам. Це, зокрема, виключно судовий порядок позбавлення громадянства, визнання  прав національних меншин, свобода пересування. Окремі норми Конституції навіть виперджали час В Конституції 1918 року смертна кара була вже скасована. Передбачався судовий порядок одержання згоди на арешт, обшук. Закріплювалися загальновизнані сьогодні принципи поділу влади, загального і рівного виборчого права, розроблено широкий спектр прав громадянина.
   13 листопада 1918 року було прийнято тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австо-Угорської монархії, що відігравав роль Конституції Західно-Української Народної Республіки протягом часу її існування.
   До 1920 року в Україні змінилося кілька урядів і політичних устроїв (Українська держава - Гетьманат Павла Скоропадського, УНР, очолювана Директорією), кожен з яких залишив свої правові акти - кілька проектів Конституції УНР, підготовлених Директорією, Закон про тимчасовий державний устрій, виданий Скоропадським.
   Завдання побудови України як правової держави було проголошено ще в Руській правді, Литовських статутах, Березневих статтях Б.Хмельницького, Маніфесті Івана Мазепи до українського війська і народу 1708 року, Універсалах Центральної Ради, Конституції УНР 1918 року та затверджене У Конституції України від 28 червня 1996 року, що із змінами, внесеними 8 грудня 2004 року, діє по сьогодні.
     Конституція Пилипа Орлика є визволення України з-під влади Московщини, відновлення українського демократичного самоврядування та очищення території від всього чужинецького.





















Комментариев нет:

Отправить комментарий