воскресенье, 28 июня 2015 г.

НАЙГОЛОВНІШИЙ  ЗАКОН

   28 червня - День Конституції України

   У кожній державі є один найголовніший Закон. Він називається, або ОСНОВНИМ ЗАКОНОМ. Усі закони, які приймаються, не повинні суперечити Основному Закону. Ось чому кожен народ хоче мати хорошу Конституцію. Бо від Конституції залежить щастя й доля народу і коджної людини.
   Кожен громадянин повинен добре знати Конституцію своєї держави, розуміти її, виконувати і боронити.
   Конституція має 15 розділів і 161 статтю. "Конституція" у перекладі з латинської мови означає "установа", "устрій".
    Конституція України визначає права, свободи та обов'язки людини, громадянина.
   Серед громадянських прав і свобод людини такі:
  • право на життя;
  • свобода вибору місця проживання та пересування;
  • захист честі, гідності, власності;
  • свобода сімейного життя;
  • свобода думки;
  • право на працю та відпочинок;
  • право на здорове і безпечне довкілля та інше
      У Конституції записані й обов'язки громадян України. Обов'язки людини - це вимоги, що висуває до неї суспільство, щоб не порушувалися права інших людей.
   У Конституції закріплено положення про те, що кожний громадянин зобов'язаний неухильно дотримуватись законів України, не посягати на честь і гідність інших людей.
   Серед обов'язків громадянина Конституція України визначає, насамперед, такі:
  • захищати Вітчизну;
  • шанувати державні символи: Прапор, Герб, Гімн;
  • не завдавати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані їм збитки;
  • неухильно дотримуватися Конституції України;
  • не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
    Як бачимо, Конституція - це дуже важливий документ державного значення. Конституція України - це Основний Закон України; положення, викладені в Конституції, регламентують основні правила суспільних відносин у межах держави, роботу всіх органів влади й суспільних організацій, визначає трудове право тощо.
   Процес народження української Конституці був досить болісним і довгим. Конституційний процес тривав в Україні шість років. Це значно більший термін, ніж в інших незалежних держав, утворених на теренах колишнього СРСР.
   Початок конституційному процесу було офіційно покладено Декларацією про державний сувернітет України, що був проголошений Верховною Радою України 16 липня 1990 року, 24 жовтня 1990 року Верховна Рада України прийняла постанову "Про Комісію з розробки нової Конституції Української СРСР". Комісія підготувала концепсію нової Конституції, що була ухвалена Верховною Радою 19 липня 1991 року, а також схвалена всеукраїнським референдумом, що відбувся 1 грудня 1991 року. Підготовлена комісією Концепсія стала основою для підготування нової Конституції України.
   Невдовзі після цього конституційний процес загальмувався через початок виборів до Верховної ради України, а потім вибори Президента України.
    Кінцевий текст Конституції був прийнятий Верховною Радою України 28 червня 1996 року. Ця подія - результат такого довгоочікуваного компромісу між різними політичними силами держави. Оскільки було прийнято нову Конституцію, утратила чинність Конституція України 1978 року.
   Конституцію 1996 року було прийнято Верховною Радою України від імені народу - носія сувернітету та єдиного джерела влади в країні. Тільки український народ має виключне право визначати й змінювати конституційний устрій нашої держави, і це конституційне право не може бути узурповане ані державою, ані політичними партіями, ані будь-якими державними органами чи посадовими особами. А основою діяльності держави має бути утвердження прав і свобод людини. 
   Конституція 1996 року визначає Україну як суверенну, незалежну, демократичну та правову державу. Відповідно до Конституції влада народу здійснюється або шляхом прямого волевиявлення народу на иреферендумах, або через органи державної влади та місцевого самоуправління. Конституція закріплює екологічні норми, право володіння землею, особливості економічної діяльності, політичні й релігійні свободи й багато іншого. Основний закон зобов'язує державу сприяти єднанню та розвитку української нації, її історичної сводомості, культурних традицій, релігійної та мовної самобутності всіх корінних народів та національних меншин нашої держави. Важливим питанням також є забезпечення національно-культурних і мовних потреб тих українців, які з різних причин проживають за межами України.
   Відповідно до Конституції, зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів та безпеки. Конституція закріплює рівність громадян перед законом, відкидає можливість привілеїв або обмежень за расовими, політичними, релігійними й іншими переконаннями, статтю або соціальним походженням, натомість забороняє втручання в особисте життя людини, збирання та зберігання конфіденційної інформації без згоди громадян, регламентує багато іншого.
   Цей день люди намагаються відсвяткувати, влаштовують народні гуляння, відвідують разом театральні вистави, концерти, картинні галереї тощо, беруть участь у веселих іграх та інших святковиї заходах.
   







Комментариев нет:

Отправить комментарий