СВЯТА КАТЕРИНА

Серед численних жіночих свят найзнаменнішим є свято великомучениці Катерини, що припадає на 7 грудня. В давнину це було свято Дівочої долі, але згодом церква пов'язала його зі святою Катериною.

Свята Катерина народилася в другій половині ІІІ століття. Походить із знатного роду. Була гарною та високоосвіченою панянкою.  Багато знатних кавалерів просили її руки, а батьки та рідні погоджувались на її ожруження. Але Катерина не поспішала з відповіддю і відповідала своїм рідним так: "Якщо хочете, щоб я вийшла заміж, то знайдіть мені юнака подібного до мене і красою, і розумом."

Так було потрібно Богові, що Катерина познайомилась зі старцем - людиною світлого розуму та праведного життя. Обговорюючи з Катериною якості її кавалерів, старець сказав:"Я знаю Жениха, який в усьому підходить тобі. І немає Йому подібних". Потім він дав дівчині ікону Пресвятої  Діви та пообіцяв що Вона допоможе їй. 

Вночі приснився Катерині дивний сон. Начебто Небесна Цариця з ангелами стоїть перед нею і тримає на руках дитину. Як не вдивлялась Катерина в обличчя малюка, нічого не могла розгледіти. Дитинча відверталося він неї. Мати Божа просила немовля показати обличчя. На що він їй відповів: "Нехай вона прийде до старця і все дізнається в нього". 

Такий дивний сон вразив дівчину. Вранці Катерина пішла до старця і розповіла про побачене ві сні. Просила в нього поради. Старець розповів їй про істину віру, про райське блаженство праведників та погибель грішників. 

Мудра дівчина зрозуміла переваги християнської віри над язичницькою. Повірила в Ісуса Христа як Сина Божого та прийняла святе хрещення. Після хрещення боже світло проникло  в неї та наповнило її великою радістю.

Коли Катерина з оновленою душею повернулась додому, то довго молилась, дякуючи Богові за милість. Заснувши під час молитви, ві сні побачила Матір божу з Немовлям. Цього разу Немовля дививлось їй в вічі. Пресвята Діва взяла праву руку Катерини, а Син Божий одягнув на палець Катерини перстень, сказавши:"Не знай жениха земного". 

Катерина зрозуміла, що з цієї хвилини вона віддана Христу і прокинулась з ще більшою радістю на серці.

В неї була одна мета: жити для Христа.

Незабаром до Олександрії прибув цар Максиміліан (286-305 рр). Він розіслав глашатаїв по містах Египту, щоб скликати людей на свято в честь язичницьких богів.

Коли почалося свято Катерина прийшла до каплички, де зібрались жреці і посварила царя за те, що він поклоняється ідолам і розповіла про істиного Бога.

Максиміліан розгнівався на Катерину і велів кинути її до темниці. Згодом велів вченим людям переконати її в перевагах язичницької релігії. 

Декілька днім вони дововдили один одному у істиному виборі віри. Нарешті Катерина переконала язичників у правильності християнської віри.

Тоді Максиміліан сам прийшов переконувати Катерину. Але вона залишилась вірною Христу і непідкупною

Царю Максиміліану довелось на деякий час покинути місто. Його дружина, цариця Августа, багато чула про Катерину і вирішила сама поспілкуватись з нею. Цариця сама увірувала у Христа та прийняла християнську віру.

 Коли Максиміліан повернувся до Олександрії то став погрожувати Катерині карою та смертю. Але Катерина і слухати не хотіла . Потім цар наказав принести колесо з гострими зубцями та покарати її. Тільки почались тортури, як невидима сила зламала колесо і свята Катерина залишилась неушкодженою.

Цариця Августа, дізнавшись про скоєне, стала сварити чоловіка за те що він повстає проти Самого Бога. Оскаженілий цар велів умертвити дружину.

Наступного дня Максиміліан в останній раз покликав Катерину і запропонував їй стати дружиною, обіцяючи всі скарби світу. Але Катерина і чути про це не хотіла. Бачачи марними свої вимоги та пропозиції, цар Максиміліан звелів вбити непокірну. І воїн відтяв їй голову. Це сталося в 304 році. 

Пізніше рештки великомучениці Катерини потрапили на гору Синай і з того часу зберігаються в монастирі.

Образ Катерини як захисниці жіночої долі зустрічається в багатьох слов'янських та європейських народів. Багато цікавих обрядодійст збереглися у слов'ян.

Напередодні празника святої Катерини таємно відламували в сусідніх садках вишневі гілочки і ставили їх у воду; якщо галузки розпускали квіти до Різдва чи Маланки, то в цьому році їх власниці вийдуть заміж. Наступного дня повторювали обрядодію, але вже були поіменні галузки: на кожного члена родини ставили гілочки і чекали різдвяних свят - якщо якась з них не розпускалася, то той має невдовзі померти.

Напередодні Катерини дівчата клали під подушку листочки з різних дерев, помічаючи в такий спосіб хорпців. Люгаючи спати вона читала молитву до долі, аби та змилосердилась нед нею, а вдосвіта прохала найменьшого в родині хлопчика витягти листочок, який втрапляв той і мав стати судженим.

Проте цікаві дійства були ввечері. Дівчата влаштовували пісні вечорниці. Зранку склавшись, вони готували вечерю На спільну трапезу приходили, без запрошення, парубки. Після ворожінь і обрядової вечері влаштовували різноманітні ігри та забави (але без танців, бо піст).

Традиційно з приходом Катерини сподівались на люті морози. Тому й казали:"Як Катерина по воді, то Різдво по льоді", "Як на Катерину холодно, то буде голодно". а отже - "На святу Катерину - ховайся під перину".