У НІЧ НА АНДРІЯ
З усіх свят річного календарного циклу день Андрія Первозваного є одним із найтаємничніших, найцікавіших, Цього дня відбуваються заклинання й угадування майбутнього, ритуали з калетою та інші ворожіння.
Ніч під Андрія - єдина ніч протягом року, коли хлопцям дозволяється бешкетувати - їм цієї ночі все вибачають. Андрієва ніч допомагає незаміжнім дівчатам пізнати свою долю: чи доведеться ще рік дівувати, чи на щасливицю чекає вдале заміжжя. Ворожити слід у ніч перед святом.
Одним із найпоширеніших способів ворожіння є випікання балабушок (маленьких тістечок круглої форми з білого борошна). Для балабушок треба носити воду ротом. Хлопці теж не гають часу - до їхніх святкових "обов'язків" входить якомога більше смішити дівчат, щоб вони воду не донесли до місця призначення..Коли дівчата вже знесилені від сміху, вони домовляються з хлопцями, щоб ті не смішили, а натомість обіцяють їм частування. Нарешті балабушки спеклися й охололи. Тепер кожна дівчина позначає своє тістечко (можна папірцем, ниткою або ще якимось чином). На підлогу стелять чистий рушник, на нього розкладають балабушки. Потім до дому пускають голодного собаку та слідкують, чию балабушку та яким чином пес з'їсть першою. Першою вийде заміж та дівчина, чия балабушка буде з'їдена першою. якщо пес віднесе тістечко з рушника вбік, значить, хазяйці цієї балабушки судилася доля далеко від рідних країв. Дуже погано, якщо собака не з'їсть балабушку, а лише надкусить.
Інший спосіб ворожити - слухати попід вікнами в ніч перед Андрієм. Почуте дівчата тлумачать відповідно до можливостей власної фантазії.
Пізно ввечері дівчина набирала жменю конопель (або символічно - будь-якого зерна), сіє на снігу і примовляє:
Андрію, Андрію,
Конплі сію,
Спідницею волочу,
Заміж вийти хочу.
Потім слід набрати жменю снігу в тому місці, де сіяла коноплі, і вже в домі, коли розтане сніг, рахувати насіння. Якщо парна кількість виходить - подружне життя буде щасливе, якщо непарна - не дуже.
Якщо дівчині цікаво було, яка професія буде в майбутнього чоловіка, вона розкладає на підлозі миску з водою, трохи пшениці та дзеркальце, а потім пускає півня. Якщо півень спершу клюватиме зерно - чоловік буде добрим господарем, якщо гляне в дзеркальце - ледарем, а якщо спочатку нап'ється води - п'яницею. Про фах майбутнього чоловіка можна "дізнатися" й іншим чином: дівчата йшли до водойми й набирали трохи мулу в жменю. Потім удома слід уважно розглянути принесене: просто пісок - можливо, мулярем тощо. Багато чого в цьому разі залежить від гостроти зору й творчої уяви дівчини, яка ворожить.
Щоб "визначити" ім'я нареченого дівчина виходить на вулицю й запитує першого чоловіка, який їй зустрінеться, як його звати. Відповідь - ім'я майбутнього чоловіка.
Уночі проти Андрія дівчина може навіть "побачити" свого судженого.Для цього вона, лягаючи спати, кладе під подушку свій гребінець зі словами: "Суджений, прийди мене розчесати". якщо їй насниться, що хлопець розчеше їй волосся, значить, це і є майбутній наречений.
Щоб дізнатися, хто в родині буде верховодити, півня і курку зв'язують хвостами та накривають друшляком, решетом або чимось іншим. Через кілька хвилин слід випустити птахів з-під решета й подивитися, хто кого перетягне. Якщо півень, то чоловік буде головним у родині, а якщо курка перетягне півня, то саме вона буде верховодити в родині.
З кусання калети розпочинається андріївський вечір. Уся молодь - і парубки, і дівчата - сходяться разом. Кусання калети - один із важливих обрядів цього свята. Калета - це великий солодкий, з медом і фруктами борошняний корж, що повинні випікати всі дівчата разом. Обов'язково кожна повинна взяти участь у приготуванні страви, зокрема містити тісто по черзі. Корж має бути запечений до такої міри, щоб його було важко вгризти. Посередині калети слід зробити дірку та, просунути через дірку червону стрічку, підвісити корж посередині кімнати, дуже високо, щоб дістати його можна було, тільки високо підстрибнувши.
Біля підвішеної калети необхідно поставити "вартового" - це буде "пан Калетинський", веселий хлопець, бажано душа компанії. До рук він бере вмочений у сажу квач і, ставши під калетою, починає припрошувати гостей по черзі: "Я, пан Калетинський, запрошую пана Коцюбинського кусати калету". "Пан Коцюбинський" (кожен учасник гри по черзі) "сідає верхи" на коцюбу та їде кусати калету. Далі відбувається жартівлива розмова на зразок:
- Доброго здоров'я, пане Калетинський!
- Добрий вечір, пане Коцюбинський! Куди це ви прямуєте?
- Та калету ж їду кусати!
- А я по обличчю буду писати!
- А я - таки вкушу!
- А я - таки впишу!
Мета "пана Калетинського" - розсмішити "пана Коцюбинського", якщо "пан Коцюбинський" має право кусати калету тільки за тієї умови, якщо витримає всі жарти "пана Калетинського" й не посміхнеться. Але навіть якщо він не засміється та збереться підстрибнути й укусити калету, усе одно досягти мети не вдасться: пан Калетинський смикає за червону стрічку, яка звисеє з калети, - корж підстрибує вгору на радість усій компанії.
Якщо ж "пан Коцюбинський" хоча б посміхнеться, то "пан Калетинський" маже йому по обличчю квачем у сажі - і настає черга іншого "пана Коцюбинського" спробувати свої сили. "Пан Калетинський" залишається той самий протягом усього вечора. Якщо ця кандидатура дуже вдала, то протягом усього вечора нікому так і не вдасться вкусити калету. Завершується гра тим, що калету знімають і ділять поміж учасниками: дівчата отримують свою порцію просто так, а хлопцям доводиться заплатити за свої шматочки, бо ж дівчата працювали - пекли калету. А потім усі дружно сідають за святковий стіл, не забуваючи, однак, що він має бути пісний. За приготування вечері відповідальні дівчата, а хлопці купують "могорич". Під веселий сміх відбувається останнє ворожіння цього вечора: дівчина наливає трохи меду, розведеного водою, у тарілочку, кладе в неї каблучку та примушує свого хлопця ту каблучку дістати губами. Якщо хлопець її дістане й носа не замочить, то ця пара побереться й буде щасливою.
Комментариев нет:
Отправить комментарий