ДЕНЬ БАЙБАКА

       Сьогодні 2 лютого - день байбака. Цей день визначення погоди відмічається багатьма народами світу. В Європі ці традиції сягають сивої давнини.

       В Римській імперії 2 лютого відзначали День їжака. Древні римляни прогнозували майбутню погоду за поведінкою розбудженого їжака, який реагував на таке втручання людей.

       У Німеччині замість їжака був борсук. Німці-мігранти завезли цю традицію до Сполучених Штатів Америки. І тоді роль "головного метеоролога" в Америці перейшла до байбака. Адже їжаки та бурсуки там не дуже поширені.

        Римський звичай визначати майбутню погоду на початку лютого перейшов у християнські традиції, адже 2 лютого за Григоріанським календарем святкують Стрітення Госполнє. Саме тоді західноєвропейці святкують  "День свічок". 

       Згідно з прикметою, якщо 2 лютого погода була якісною і сонячною, друга половина зими буде холодною.  Цього дня освяґчені в церкві свічки роздавали людям, щоби ті захищалися від зими.

        Перша згадка про день Байбака датована 1841 роком. Щороку зранку 2 лютого в Панксатоні збиралися люди і чекали коли байбака на ім'я Філ о 7, 25 ранку витягували з нірки, і він робив свій прогноз.

        Люди вірять що, якщо він побачить свою тінь, то знову лізе в нірку спати. Якщо це сталося то ще кілька тижнів будуть морозними. А якщо день похмурий, то байбак не бачить своєї тіні і не повертається до нори - значить, іде рання весна. Тому з приводу цього, виникло таке німецьке прислів'я "Якщо байбак бачить свою тінь, то зима триватиме ще 6 тижнів"

       Згідно української традиції байбак повинен прокинутися на Явжохи (14 березня) Тоді він виходить на світ, свище 3 рази, а потім знову лягає на другий бік і так спить  аж до Благовіщення. Отож люди виходили в поле, щоб почути посвист.

       В Україні зараз "прогнозують" два байбаки-"метеорологи" - слобожанський Тимко (живе на біологічній станції Харківського національного університету) та галицького Мишко (Львівський дитячий еколого-натуралістичний центр)