ЙОРДАНСЬКІ СВЯТА - БОГОЯВЛЕННЯ ГОСПОДНЄ

Йордан - третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. З ним пов'язують хрещення на Йордані Христа.

Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва - Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог-Отець - в голосі, Син Божий - у плоті, Дух Святий - у вигляді голуба.

Вважається, що на Водохреще з опівночі до опівночі вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. У цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі посвячену воду на Водохреще вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин.

Вважається, що в Богоявленську ніч Небо відкривається і, чого в нього просили, те й збудеться, тому годилося зустрічати свято благоговійно з молитвами. Пасічники на голодну кутю ловили або купували щуку, висушували її голову й підгодовували нею бджіл.

Напередодні Водохреща святкується голодна кутя, або другий святий вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять - постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви - смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху - хлібину "щоб хліб родився".

На другтй день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі, криниці.

За давньою традицією церемонія освячення води відбувалася під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордану з льоду вирубували великий хрест ("йордан") і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набувало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.

До радянських часів у день водосвяття в селах і містах вшановувались багатолюдні хресні ходи до річки. Крім ікон і церковних хорогв, учасникицих процесій несли запалені "трійці" - три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжується стріляниною з рушниць порожніми набоями. одночасно у небо випускали голубів, попередньо прикрашаючи їх стрфічками з кольорового паперу.

Після Водохреща розпочинається новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралася на вечорниці, сім'ї влаштовували складщини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.

 ПРИКМЕТИ СВЯТА

• На Водохреща день ясний - хліба будуть чисті, а якщо похмурий - буде у хлібі повно "сажки".
• Іде лапатий сніг - на врожай.
• До Водохреща жінки намагалися не полоскати у річці білизни, бо "там чорти сидять і можуть вчепитися".
• Натомість дівчата у свячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними.
• Загалом, до водохреща протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки.

Родину вашу у святковий час

Я хочу щирим серцем привітати.

Нехай добро йде у вашу хату,

А все недобре оминає вас.

ЗІ СВЯТОМ ВОДОХРЕЩА!