УКЛОНІМОСЯ МЕРТВИМ І ЖИВИМ, ТИМ, ХТО У СМЕРТЕЛЬНОМУ ДВОБОЇ ДВОХ ГРІЗНИХ СИЛ ВИСТОЯЛИ І ПЕРЕМОГЛИ

Сьогодні 11 березня  - День визволення Великої Виски від німецько-фашистських загарбників

   Другого серпня 1941 року село Велика Виска було захоплене німецько-фашистськими загарбниками. Понад 500 жителів села брали активну участь у боротьбі із загарбниками. Місцеве населення саботувало вказівки окупаційних властей, чинило опір відправці на фашистську каторгу, рятувало полонених і допомагало їм вступити в партизанські загони, повертатися на Велику землю.

     Ще на початку війни, дізнавшись з урядового повідомлення про початок гітлерівської агресії, робітники, колгоспники, службовці Великої Виски писали заяви з проханням направити їх до лав Червоної Армії. було створено винищувальний загін з 27 осіб на чолі з В.Пильненьким, Коли наблизився фронт, Великовисківський райком партії для організації підпілля залишив у селі комуністів І.Майстренка  та І.Матвієнка.

      В окупованому фашистами селі була створена підпільна комсомольська група на чолі з Миколою Слісаренком. Активними учасниками її були Іван Панченко, Григорій Ракул, Володимир Король. Члени групи приймали радіопередачі з Москви, через своїх друзів розповсюджували повідомлення радіо Інформбюро та вісті радянського радіо серед сільського населення. Микола Слісаренко складав частівки, де висміювв фашистських окупантів, які проходили через село. Фашисти викрили цю групу. Але її організатор Микола Слісаренко хоч і загинув у гестапо, та не видав товаришів. 

      Перед вступом в село німців,  був створений бойовий загін винищувачів для охорони села та боротьби з німецькими диверсантами. Загін очолив комуність Іван Матвійович Майстренко. Ці люди охороняли залізницю та виловлювали диверсантів.

     Під час німецької окупації Іван Майстренко продовжував підпільну роботу в Кіровограді та на його околицях. Його група проводила велику роботу. Людмила та Антоніна Пашкови, Веніамін Войткунов, Завінолв та інші врятували чимало полонених та молоді від фашистської каторги. Вони діставали документи і рятували від розправ єврейські родини. Група мала радіоприймач, за допомогою якого отримувала новини з Москви й поширювала їх серед населення. Листівки розклеювали в театрі, на ринках, в інших людних місцях. Але 13 лютого групу було арештовано і страчено. 

     Загинула і більшість членів винищувального батальйону, понад 20 осіб. Перед стратою фашистські кати і запроданці жорстоко катували всіх учасників батальйону. В живих залишилося кілька чолові, у тому числі Григорій Давидов. 

      Під час окупації Великої Виски в селі діяли патріотичні групи, які розповсюджували антифашистські листівки, проводили підривну роботу. Медичні сестри великовисківської лікарні О.Панченко, М.Дудник, В.Каберна та інші надавали допомогу полоненим червоноармійцям. Н.Короп та І.Овчаренко в січні 1944 року врятували пораненого офіцера-танкіста. Повернувшись до своєї частини, він пізніше брав участь у визволенні Великої Виски.

      У лютому 1943 року гестапівці заарештували 22 бійців колишнього винищувального батальйону. Були розстріляні А.Жердій, І.Кириленко, Г.Решетов, В.Петров.

       778 жителів села відважно боролися на фронтах Великої Вітчизняної війни. Серед них два Герої Радянського Союзу - Євген Жердій (удостоєно посмертно) та Олександр Орлов. 

      Визволили Велику Виску 11 березня 1944 року війська 33-го гвардійського стрілецького корпусу 5-ї гвардійської армії 2-го українського фронту. 267 чоловік загинули смертю хоробрих, визволяючи наше соле від окупантів. 

     Полеглим не судилося повернутися до рідних осель, народити дітей... Їхні прізвища можна сьогодні прочитати на обеліску, який стоїть в селі.